Новини

Всі новини
2018-11-02

100-річчя Буковинського віча: «Чужого не бажаємо, але й свого не дамо».

На Буковині цими днями відзначають пам’ятну подію далекого 1918-го року.

Чернівецька обласна та міська організації “Об’єднання “Самопоміч” вітають буковинців та чернівчан зі сторіччям Буковинського віча. У ці дні у місті та області відбуватиметься багато заходів, які покликані нагадати, що рівно сто років тому, у листопаді, учасники Віча проголосували за приєднання до України. Вітаючи всіх, хочемо наголосити, що Віче було визначною подією, яка має стати уроком для нас сьогодні. Адже воно було прикладом об’єднання різних політичних сил заради національної ідеї. Пам’ятаймо власну історію, вчімося з неї, бережімо та захищаймо свою рідну Україну.

… 3-го листопада 1918 року у Чернівцях відбулося Буковинське народне віче, організоване Українським крайовим комітетом. Майже 10 тисяч робітників, селян, інтелігентів – учасників віча, проголосували за «прилучення австрійської частини української землі до України». Народні представники дали відсіч силам, які прагнули нав’язати рішення про утворення «австрійської України».
Історична доля буковинських українців активно обговорювалася серед різних верств населення задовго до віча. Девізом усіх маніфестацій українського населення краю було гасло: «Чужого не бажаємо, але й свого не дамо». Надія покладалася на мирне порозуміння між основними етнічними групами Буковини – українцями і румунами. Багатотисячне селянство Буковини (а воно становило основну масу учасників віча) не лише добре знало, чого воно їде до Чернівців, а й мало вже готовим тверде рішення щодо подальшої долі української частини Буковини. Перед цим у Львові було створено Західноукраїнську державу у складі українських територій Східної Галичини, Північної Буковини і північно-східної частини Закарпаття. Там було створено Українську Національну Раду (У.Н.Р.) як вищий орган влади для всіх західноукраїнських земель, в тому числі для Буковини. Повернувшись зі Львова, члени буковинської делегації 24 жовтня створили в Чернівцях Український Крайовий комітет як складову частину У.Н.Р. у числі понад 30 осіб. Його головою обрали відомого українського педагогічного й громадського діяча Омеляна Поповича. Крайовий комітет вирішив у зв’язку з цим провести не звичайне, а розширене крайове віче українців, закликавши з’явитися чисельно представників від кожного населеного пункту.
3-го листопада 1918 року припало на неділю. Того гарного сонячного дня до Чернівців з усіх міст, містечок і сіл української частини Буковини приїхало більш ніж 10 тисяч учасників віча. Воно відбувалось у великих залах міста (Народному домі, Робітничому домі, будинку Музичного товариства) й просто неба. Такого величавого походу вулиці столиці колишнього Буковинського герцогства ще не бачили. Тут були і вояки українського війська, учителі та гімназисти, студенти з синьо-жовтими пов’язками, молодь в українських національних костюмах, багато літніх людей та селян. У багатьох були сльози зворушення на очах. Процесія, співаючи, пройшла головними вулицями міста.