Новини

Всі новини
2019-07-16

Час робити те, у що віриш: Інна Кубай, кандидатка у народні депутати, 201 округ

Про кандидатку у народні депутати України Інну Кубай від 201 виборчого округу та її передвиборча програма.

 

«Я скажу,   можливо,  наївну річ з точки зору рейтингів, соціології, медіаприсутності, але я вірю у можливість «Самопомочі» стати третьою силою у Чернівцях. Чернівці заслуговують стати хедлайнером західноукраїнського регіону». Так каже Інна Кубай.

Що ми знаємо про кандидатку?

«Я кандидат політичних наук, очільниця, проектний менеджер ГО «Quadrivium», засновниця центру мовної підготовки Lingua Slavia. Понад 11 років свого життя віддала Чернівецькому університету, працювала на посадах викладача кафедри міжнародних відносин, вченого секретаря університету. Маю дві вищих освіти – міжнародні відносини та право. Донедавна була координатором Чеського центру від Посольства Чеської Республіки у Чернівцях. Під час свого навчання та роботи брала  участь, працювала у міжнародних проектах, метою яких було інвестували у місто знання, кошти, передати досвід реформ й трансформацій. Моє гасло «Йду такою, якою я є” – заради змін й допомоги тим, хто цього потребує».

 

 

ПЕРЕДВИБОРНА ПРОГРАМА

кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 201 на позачергових виборах народних депутатів України

21 липня 2019 року

Кубай Інна Михайлівна

Образ лідера та сутність лідерства знаходяться у безперервному розвитку в залежності від історичних обставин, соціально-економічного розвитку суспільства, його цінностей, запитів на лідерські якості, що потрібні саме зараз і у цей час. Сьогодні Україна має потребу у нових лідерах, як у громадському житті, бізнесі, так і у політиці. Українці хочуть бачити нові обличчя у політиці, мало довіряють найвищим керівним інстанціям, вірять в українську армію та у першу чергу довіряють недержавним інституціям – волонтерські, громадські організації, церква. Про це свідчать результати опитувань.

Суспільний запит на нові обличчя та лідерів нового типу є загальносвітовою тенденцією, особливо в епоху бурхливого розвитку інформаційних технологій й освоєння віртуальної реальності. Лідери – особистості, що здатні чинити вплив на інших людей, суспільство, його емоції, переконання, світоглядні цінності. Лідера думок формує навколишнє середовище, професійні якості індивіда, однак лідера нації, державця здатне сформувати лише стратегічне бачення розвитку цивілізації та розуміння місця його народу в ньому.

Отримавши великий досвід роботи в освітньо-науковій, громадській сферах, можу з впевненістю сказати, що лідер – у першу чергу людина, що має сміливість прийняти відповідальність за себе та своє оточення; лідер – професіонал, що має незаплямовану репутацію; лідер – людина яка має ціннісні орієнтири та неухильно їх сповідує.

На моє глибоке переконання, європейські цінності і є тими ціннісними орієнтирами, які повинні лягти в основу передвиборної програми сучасного українського лідера, політика, стати основою повсякдення українського громадянина. А саме:

  • Права людини;
  • Демократія;
  • Верховентсво права;
  • Секулярність;
  • Раціональність;
  • Гуманістичне мислення

201 одномандатний округ від якого я балатуюсь –м. Чернівці. Мультинаціональне, прикордонне місто, його історія заснування, архітектурна й культурна спадщина мають імперське коріння й європейське обличчя. Однак, зараз м. Чернівці перебуває в занепаді, причин багато, однією з найбільш фундаментальних проблем є відсутність стратегічного бачення й пріоритетів розвитку міста.

Перебуваючи у складі Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, переконана, що звернення проєвропейських громадських Платформ до політичних партій та кандидатів можуть лягти в основу пріоритетів розвитку  України, включаючи 201 одномандатного округу.

Пріоритет №1 Європейська та євроатлантична інтеграція України є пріоритетним напрямком розвитку країни та її регіонів. Прийняття необхідного законодавства, що відповідає положенням Угоди про асоціацію, ефективний урядовий контроль за виконанням Угоди, міжвідомча взаємодія та залучення зацікавлених сторін, які виступають за європейське майбутнє України.

Пріоритет № 2 Реформа державного управління. Повноцінна реалізація реформи державного управління, ефективне урядування та якісне надання адміністративних послуг громадянам, впровадження кращих стандартів і практики належного врядування у діяльності органів виконавчої влади.

Пріоритет № 3. Безпека. Підвищення обороноздатності української армії, реформування сектору цивільної безпеки, у тому числі за підтримки ЄС та Консультативної Місії ЄС (КМЄС). Продовження реформування системи безпеки держави, зокрема, МВС, СБУ, ГПУ, Національної поліції. Орієнтуючись на стандарти ЄС, має продовжитись практична взаємодія поліції з громадою (community policing) та ефективно функціонувати поліція діалогу, що здійснюється за допомогою КМЄС. Встановлення чіткого механізму громадського і парламентського нагляду за силовими структурами та завершення розподілу повноважень між ними: позбавлення Служби безпеки України непритаманних їй функцій економічної безпеки і боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Україна також має продовжити практику приєднання до заяв і рішень ЄС в рамках його Спільної зовнішньої та безпекової політики, зокрема, більш активно долучатись до ініціатив ЄС з протидії сучасним загрозам, таких як Постійне структурне співробітництво (PESCO). Впровадження ефективної міграційної політики та розбудова сучасної прикордонної інфраструктури на засадах інтегрованого управління кордонами.

Пріоритет №4 Боротьба з корупцією. Налагодження ефективної роботи антикорупційних інституцій, їх належного формування та контролю за виконанням рішень. Повернення запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, відповідно до міжнародних принципів. Скасування обов’язкового податкового е-декларування для активістів-антикорупціонерів.

Пріоритет №5 Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Впровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС повинно й надалі залишатися пріоритетом для розвитку економіки України, її модернізації, залучення прямих іноземних інвестицій та виходу на нові ринки збуту. Усунення інших − нетарифних − перепон у торгівлі, серед яких технічні бар’єри у торгівлі, санітарні та фітосанітарні вимоги, вартість проходження митних процедур тощо. Укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції з ЄС, що дозволить усунути технічні перепони в торгівлі між нашою державою та європейськими партнерами. Посилення захисту прав інтелектуальної власності, захисту конкуренції на ринку, що є запорукою зростання продуктивності та економічного розвитку.

Пріоритет № 6. Розвиток трудового потенціалу. Створення робочих місць відповідно до потреб ринку праці України, підвищення стандартів праці та розвиток потенціалу робочої сили через проведення відповідної економічної, соціальної та трудової політики; навчання впродовж життя є важливим завданням для збереження Україною конкурентоспроможності. Необхідно створити дієву систему підтримки освіти і навчання дорослих на національному і місцевому рівнях, приділивши особливу увагу формуванню необхідних для працевлаштування і особистісного розвитку кваліфікацій, гармонізованих з Національною та Європейською рамками кваліфікацій.

Пріоритет №7. Митна реформа. Прискорення реформування митної служби для того, впровадження положення Конвенції про єдину транзитну процедуру. Крім того, необхідно запровадити інститут авторизованого економічного оператора. Це дозволить компаніям самостійно проводити частину митного оформлення та зменшити корупційні ризики.

Пріоритет № 8. Створення єдиного цифрового ринку. Створення в Україні Єдиного цифрового ринку в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, що дозволить відкрити доступ до онлайн-ринків та електронних послуг країн ЄС, усунення правових й адміністративних бар’єри, спрощення процедури цифрових контрактів, ліцензування, оподаткування та оформлення цифрових контрактів тощо. Напрацювання Дорожньої карти інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС. Уряд і Парламент України повинні спільно працювати над розробкою нового законодавства та плану дій щодо імплементації цього документу, в т. ч. використовувати положення європейського кодексу електронних комунікацій та тенденції розвитку Індустрії 4.0.

Пріорит№ 9. Захист персональних даних Впровадження Регламенту ЄС No 2016/679 та Директиву No 2016/680, а також оновити додаток XVII-3 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Пріоиитет № 10. Енергетика. Запровадження єдиних правил для всіх учасників ринків електроенергетики та газу, протидія монополізму, посилення прозорості й підзвітності, а також захисту вразливих споживачів  через зрозумілі та прозорі механізми прямих соціальних виплат. Підвищення енергоефективності, зокрема у житловому секторі, має стати національним пріоритетом на найближче десятиліття. Для підтримки проектів ОСББ та індивідуальних домогосподарств слід передбачити на порядок більші видатки та нарешті домогтися запуску роботи Фонду енергоефективності. Утвердження незалежного статусу НКРЕКП.

Пріоритет № 11. Охорона довкілля. Впровадження механізмів належного екологічного врядування мусить забезпечити дотримання екологічного законодавства усіма заінтересованими сторонами, ефективний екологічний контроль та цільове фінансування. Впровадження європейських стандартів та практик в Україні має відбуватися через наближення українського екологічного та кліматичного законодавства і політики до правових актів ЄС, законодавче закріплення відповідних механізмів та інструментів. Особливо важливим це є у таких сферах як відходи, вода, якість повітря  та промислове забруднення, зміна клімату, охорона природи, генетично модифіковані організми (ГМО).

Пріоритет № 12. Адміністративно-територіальний устрій і регіональний розвиток Продовження реформи децентралізації, оновлення законодавчих актів адміністративно-територіального устрою, приведення у відповідність роботи органів виконавчої влади на місцях, забезпечення законодавчого підґрунтя для впровадження інституту префектів. Розподіл коштів передбачений на регіональний розвиток повинен мати прозорі процедури і відсутність впливу на прийняття рішень зі сторони депутатів парламенту та урядовців.

Пріоритет № 13 Соціальний діалог. Забезпечення в Україні умов для реалізації соціального діалогу на всіх рівнях, у тому числі з урахуванням проведеної реформи децентралізації. Залучення широкого кола профспілок та організацій роботодавців до діалогу з державою. Створення комфортних та безпечних умов праці, забезпечення гідного рівня заробітної плати Соціально-трудова політика країни повинна бути орієнтованою на захист прав та інтересів людей найманої праці, що в свою чергу сприятиме побудові в Україні соціальної держави європейського зразка.

Пріоритет № 14. Співпраця влади з громадянським суспільством. Відкритість до співпраці з громадянським суспільством України, залучення його експертів до розробки та експертизи законодавства у сфері європейської інтеграції. Наявні механізми діалогу влади з громадськістю мають бути переглянуті з метою вироблення нових ефективних підходів і принципів формування в Україні європейської моделі суспільного та соціального діалогу.