Новини

Всі новини
2019-02-24

Катерина Кіт-Садова у Чернівцях: про молодь, чоловіка і цінності.

Дружина Андрія Садового – мера Львова і кандидата у Президенти України Вперше побувала у Чернівцях. Катерина Кіт-Садова каже, зараз вперше відриває для себе багато українських міст. А найбільшим скарбом всюди вважає людей. Катерина Орестівна зізналася: у Чернівцях у неї був чи не найнасиченіший день.

 

 

У Чернівцях Пані Катерина . На запрошення кафедри фінансів і кредиту економічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича, в рамках проекту роуд-шоу Катерина-Кіт Садова зустрілася зі студентами економфаку. Відвідала Центр доброти для матері та дитини «Мрія Марти». Це кризовий центр для одиноких мам з дітьми безхатченками на вул. Кобзарській. Тут поспілкувалася з мамами та дітками і, звісно, з Мартою Левченко, яка заснувала цей дім і є головою благодійного фонду України «Я майбутнє України».

Гостя зі Львова також відвідала Чернівецький геріатричний пансіонат, що у Садгорі,  і поспілкувалася із самотніми і старшими людьми. Пані Катерина дуже гарно називає цих людей – золотолітки.  Директор пансіонату Мирослав Парасківа розповів, що зараз тут перебуває майже 150 осіб: люди самотні, покинуті, багато на інвалідних візках,

Відбулася і устріч Катерини Кіт-Садової із членами ГО «Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю «Лідер» та ГО «Чернівецьке товариство осіб з інвалідністю «Мрія». Були присутні і голови цих організації Любов Свіріденко та Валентина Добридіна – жінки, яких у нас добре знають.

Також була зустріч з членами «Самопомочі», прихильниками партії, активістами та всіма бажаючими. Насичений день Катерини Кіт-Садової у Чернівцях, дуже багато зустрічей з різними людьми. В офісі «Самопомочі» спілкувалися про особисте і про те, що зараз переживає країна. Гостя також відповідала на різні запитання. А наприкінці зустрічі Катерина Садова зізналася, що дуже задоволена цим інтенсивним днем у  нашому місці, цією зустріччю. І додала: «А ще одним душевним моментом є те, що пан у першому ряду дуже схожий на мого батька».

Перебуваючи у Чернівцях, дружина мера Львова зустрілася і з Паулем Пшенічкою – відомим в Україні вчителем. Пауль Францевич став довіреною особою кандидата у Президенти України Андрія Садового. Про освіту, учнів та студентів говорили також з деканом економічного факультете ЧНУ ім. Ю. Федьковича Русланом Білоскурським.

 

 

З пані  Катериною студенти-економісти   спілкувалися як із співзасновницею, головою наглядової ради ТРК «Люкс» та дружиною мера Львова Андрія Садового. А ще гостя – мама п’ятьох синів та мистецтвознавець. Розмова була дуже активна, бо студенти задавали багато питань, навіть прямо поцікавилися, а чи готова Катерина Садова стати першою леді країни, і чи підтримувала рішення чоловіка балотуватися у Президенти України. Звісно, не обійшлося без особистих питань: як познайомилися з чоловіком, як виховують дітей…  Дівчата-студентки навіть поцікавилися у пані Катерини: що вона радить обирати – сім’ю чи кар’єру.

«Коли в нас народився перший син, – відповіла Катерина Садова, – я думала, ну от він підросте, і зразу йду працювати. А тут друга дитина… А коли народився четвертий син, я почала себе запитувати: а яка ж моя місія у  житті? Адже я ніколи не міряла бути багатодітною мамою…Тоді Андрій вперше став мером Львова, а мені всі казали, мовляв, ти ж можеш собі дозволити багато, чого ж ти дома сидиш? І саме тоді  почула слова Блаженнійшого Любомира Гузара про покликання. «Якщо у вас троє чи більше дітей, то очевидно, що ваше покликання бути мамою». Так конфлікт моїх амбіцій закінчився. Але я намагаюся жити активним життям, зараз часто їжджу з чоловіком, спілкуюся з людьми. І це мені приносить величезне задоволення».

Про знайомство з чоловіком Катерина Садова розповіла:

«Ми познайомилися на День Львова. 90-і роки, Революція на граніті… Я дуже мріяла вчитися у Львові, бо це місто було епіцентром відродження України. Вибрала «мистецтвознавство». Андрій тоді вже був бізнесменом. Найкращий спосіб бути разом – це бути самостійними людьми. Я підтримую свого чоловіка, він дуже відповідальний, уважний до родини. Вам як студентам особливо буде цікаво, що мій чоловік завжди бере на роботу у міську раду  молодих людей. Бо каже, що для молодих немає нічого неможливо. 10 тисяч студентів за останні 6 років пройшли стажування у Львівській міській раді. Андрій каже,  що готовність  людей до змін набагато вища від готовності чиновників. А ініціативи людей дуже важливо підтримувати».

 

«Коли ти вперше у якомусь місті, хочеться побачити його визначні місця. Але коли ти зустрічаєш таких людей, як Марта, розумієш, що побачила місто. Бо місто – це  люди. А люди, які допомагають іншим – це наш величезний скарб». Так сказала пані Катерина, коли відвідала Центр доброти для матері та дитини «Мрія Марти». Це кризовий центр для одиноких мам з дітьми безхатченками на вул. Кобзарській. Дім, де вони отримують медичну, соціальну, матеріальну, психологічну, юридичну підтримку, дім діє винятково на пожертви людей. Катерина Кіт-Садова поспілкувалася з мамами та дітками і, звісно, з Мартою Левченко, яка заснувала цей дім і є головою благодійного фонду України «Я майбутнє України». Марта показала гості дім, розповіла, як організовано побут… І додала, що вперше у дім «Мрія Марти» завітали люди від політики,  в даному випадку – дружина політика. З’ясувалося також, що Марта і Катерина Садова – земляки, з Івано-Франківщини.

«Розкажи нам, дитино, що там нового у Львові?…». Так Катерину  Кіт-Садову зустріли у Чернівецькому геріатричному пансіонаті, що у Садгорі.  Директор пансіонату Мирослав Парасківа розповів, що зараз тут перебуває майже 150 осіб: люди самотні, покинуті, багато на інвалідних візках, є і молода жінка, яка після аварії повністю втратила зір… Катерина Садова розповіла про себе, про те, яку роль у її житті зіграла її бабуся Катерина… Серед людей поважного віку були і досить активні, які розпитували гостю, як там Львів, що у місті нового. Після зустрічі у коридорі можна було почути: «Ми думали, що це буде щось офіційне.  А це було таке душевне спілкування».

Пан Мирослав Парасківа запропонував своїм підопічним, що коли завершаться вибори, всі, хто має сили і охоту, обов’язково мають відвідати Львів і вже там ще раз зустрітися з пані Катериною.

На зустрічі із членами ГО «Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю «Лідер» та ГО «Чернівецьке товариство осіб з інвалідністю «Мрія» пані Катерина зауважила:

«У нас у Львові люди, які мають такі  особливі потреби, як і ви, – сказала Катерина Кіт-Садова, – дуже часто допомагають іншим. Наприклад, стають психологами для наших бійців, які були на війні. Особисто я у Львові більше контактую із людьми неповносправними, дітьми із ДЦП. Багато співпрацюю з реабілітаційним центром «Джерело». Знаєте до чого ми додумалися у Львові? Коли ми з людьми чи дітьми з особливими потребами йдемо до театру чи на концерт, ми просимо організаторів, щоб перед початком оголошували, що у нас у залі є особливі люди, і ви маєте бути до них відкритими».

На зустрічі були і молоді люди, які виховувалися в інтернатах, а тепер – у будинках сімейного типу у Чернівцях. Вони розповідали, які нелюдські умови часто панують у таких закладах.

« Мій чоловік Андрій Садовий переконаний, що від інтернатів треба відходити і майбутнє – це саме будинки сімейного типу. У Львові відкрили вже 10 таких будинків, – сказала дружина мера Львова.

Любов Свіріденко зауважила: «У Чернівцях є район для незрячих: де вони живуть, працюють. Але вони не мають своїх шкіл, садочка. Таких людей не потрібно відокремлювати, має бути подолана ця бар’єрність. Наразі ми працюємо над тим, щоб школи приймали таких дітей».

За чашкою кави Катерина Садова спілкувалася із Паулем Пшенічкою – відомим в Україні вчителем, та з  деканом економічного факультете ЧНУ ім. Ю. Федьковича Русланом Білоскурським.

Руслан Романович зауважив про те, що серед студентів зараз –  невмотивованість, вони не знають, що робитимуть завтра, або ж розуміють, що на них чекає мізерна зарплата: «Кращі люди, випускники, втікають у комерцію. А викладачів, як і всі роки, завалюють паперовою роботою».

Пауль Пшенічка сказав:

«У Чернівцях є Українська академія лідерства. Свідомі, вмотивовані молоді люди. Ще один приклад – УКУ. Чим більше приватних  вузів – тим краще. Але вузів справжніх. Нині у світі за кожну розумну голову йде битва. І наші уми там теж розхапують. А ми залишаємося ні з чим… Але позитив в тому, що ці розумні голови у нас таки є… І як вчитель, підтверджую це. Насправді Україна завжди мала величезний потенціал, але не було глибинної свідомості людей».

 

Фото – Ірина Болеста та власні.